Здається ви переглядаєте цей сайт за допомогою Internet Explorer 6. Ця програма вже застаріла.
Для більш безпечного та надійного перегляду ми рекомендуємо вам оновити браузер на нижченаведений:

Firefox / Safari / Opera / Chrome / Internet Explorer 8+

Дика природа

Хочу розповісти вам про свою нещодавню тижневу морську подорож на Свальбард.

Перш ніж вирушити на Свальбард на борту судна Quest, я ніколи не бував північніше Ісландії. Перед подорожжю я трохи турбувався з приводу вибору одягу й обладнання для фотозйомки. Нечасто доводиться бувати в таких важкодоступних місцях! Коли щось забудеш, то після відправки вже не буде можливості зазирнути в магазин і докупити потрібні речі.

Після тривалих роздумів я зупинився на камері OM-D E-M1X, яка не боїться суворих погодних умов. Для пейзажної зйомки я прихопив об’єктив M.Zuiko Digital ED 7-14mm F2.8, а для звичайної – об’єктив M.Zuiko Digital ED 12-100mm F4 IS PRO. Для зйомки тварин я вибрав два довгих об’єктиви: M.Zuiko Digital ED 40-150mm F2.8 PRO і M.Zuiko Digital ED 300mm F4 IS PRO. А якщо тварини триматимуться на відстані, мені допоможуть телеконвертери MC-14 і MC-20.

З цим обладнанням я був готовий до будь-яких пригод. Ми вилетіли в Лонг’їр із Гамбурга з пересадкою в Осло і після приземлення пройшли інструктаж із техніки безпеки. Організація заходу вразила своєю професійністю. Мені не терпілося піднятися на борт Quest, та це не так просто було зробити! Судно стояло не в порту, а на якорі неподалік берега. Нас доставляли на нього на невеликих моторних човнах Zodiac. Одразу після посадки ми пройшли тренінг з евакуації у випадку екстреної ситуації. І ось, нарешті, судно знялося з якоря.

Через вітер ми рушили не на північ як очікувалося, а на південь. Багато хто з пасажирів засмутився, адже білі ведмеді найчастіше зустрічаються на дрейфуючому льоду далеко на півночі. Утім, це тривало недовго: уже через кілька годин після початку подорожі ми готувалися до першої екскурсії, бо з’явився білий ведмідь. Пересівши в човни Zodiac, ми попрямували в бік материка. Гід намагався показати нам, де можна побачити ведмедя, та помітити білу тварини на білому тлі дуже нелегко.





Нарешті я розгледів ведмедя і зрозумів, що недаремно прихопив телеконвертери MC-14 і MC-20. Ведмідь перебував на відстані приблизно одного кілометра, а ми не могли підійти ближче. Навіть із невеликого човна, що постійно рухався, я зміг сфотографувати ведмедя за допомогою 300-міліметрового об’єктива з телеконвертером MC-20, який має еквівалентний кут огляду як у малоформатного об’єктива з фокусною відстанню 1200 мм, однак зробити чіткий знімок вдалося не відразу. На щастя, функція стабілізації зображення в 300-міліметровому об’єктиві бездоганно взаємодіє з вбудованою системою стабілізації зображення камери E-M1X у режимі SyncIS. Завдяки цьому я скомпонував кадр і відзняв кілька вдалих фотографій.

На третій день ми добряче попрацювали вранці й після обіду, але ввечері на краю льодяного поля помітили білого ведмедя і на 22:30 було призначено ще одну вилазку. У будь-якій іншій частині світу ми б не змогли фотографувати в такий пізній час, однак у травні на Півночі це ще день. Цього разу ми швидко побачили ведмедя: до нього було всього 500 метрів та й ми вже встигли набратися досвіду. Через пару годин я піднімався на борт Quest із кількома чудовими знімками білого ведмедя в природному середовищі існування.

Звичайно, крім білого ведмедя, в Арктиці є безліч інших цікавих об’єктів для фотозйомки. Під час подорожі я зрозумів, чому деяким фотографам так подобається знімати гаг, і сам закохався у люриків. А моржі й тюлені? А унікальні пейзажі та неймовірне освітлення, від якого пришвидшується серцебиття в будь-якого фотографа? Мої побоювання з приводу одягу й обладнання виявилися необґрунтованими: довгі об’єктиви з телеконвертерами чудово підходять для зйомки дикої природи, а короткі об’єктиви – для пейзажної фотографії.

Автор і фотограф: Майкл Гутман

Галерея зображень

Усі знімки зроблено за допомогою такого обладнання